Сіпарая оливкова
| Сіпарая оливкова | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Aethopyga boltoni Mearns, 1905 | ||||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Сіпарая оливкова[2] (Aethopyga boltoni) — вид горобцеподібних птахів родини нектаркових (Nectariniidae). Ендемік Філіппін.[3] Оливкова сіпарая утворює надвид з синьощокою сіпараєю (Aethopyga linaraborae).
Довжина самця становить 12 см, самиці 10,8 см; вага самця становить 4,9–9,2 г, самиці 6–8,5 г. Голова самців номінативного підвиду темно-сіра з зеленуватим відтінком. Пера на лобі блискучі, мають зеленуваті края. Верхня частина спини сіра з зеленим відтінком. Нижня частина спини оливково-зелена, гузка жовта. Крила бурувато-чорні, покривні пера оливково-зелені, кінчики пер білі. Середня пара рульових пер мають зелений металевий блиск. решта пер чорно-зелені з сірими кінчиками. Підборіддя і горло жовті. Груди оранжеві. Райдужка червона, дзьоб і лапи чорні.
Виділяють три підвиди:[4]
- A. b. malindangensis Rand & Rabor, 1957 — гора Малінданг (захід Мінданао)[5];
- A. b. boltoni Mearns, 1905 — гори Кітанглад, Апо і Пасьян (схід і центр Мінданао)[6];
- A. b. tibolii Kennedy, RS, Gonzales & Miranda, 1997 — гори Буса і Матутум (південь Мінданао)[7].
Оливкові сіпараї є ендеміками філіппінського острова Мінданао. Живуть в хмарних лісах на висоті від 1500 м над рівнем моря. Харчуються поодинці або парами. Сезон розмноження триває з січня по травень.
- ↑ BirdLife International (2016). Aethopyga boltoni. Архів оригіналу за 14 липня 2021. Процитовано 14 липня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Clive F. Mann, Robert A. Cheke, Clive F. Mann & Robert A. Cheke: Sunbirds: A Guide to the Sunbirds, Flowerpeckers, Spiderhunters and Sugarbirds of the World. Bloomsbury Publishing, 2010, s. 334. ISBN 9781408135679.
- ↑ F. Gill, D. Donsker & P. Rasmussen (red.). Dippers, leafbirds, flowerpeckers, sunbirds (англ.). IOC World Bird List (v11.1). Процитовано 14 липня 2021.
- ↑ Austin L. Rand & D. S. Rabor. New birds from the Philippines. „Fieldiana. Zoology”. 42, no. 2, s. 17, 1957.
- ↑ Edgar A. Mearns. Description of a New Genus end Eleven New Species of Philippine Birds. „Proceedings of the Biological Society of Washington”. 18, ss. 4–5, 1905.
- ↑ Robert S. Kennedy, Pedro C. Gonzales & Hektor C. Miranda, Jr.. New Aethopyga sunbirds (Aves: Nectariniidae) from the island of Mindanao, Philippines. „The Auk”. 117, ss. 1–10, 1997.
- Aethopyga boltoni. Інтегрована система таксономічної інформації (ITIS). (англ.)
- Записи і знімки оливкової сіпараї. eBird (англ.). Cornell Lab of Ornithology.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |